Війна чи наркобізнес? «Шовковий шлях» афганського героїну веде до «ЛНР»


Протистояння на Сході України йде не тільки за контроль території. Міжусобні сварки бойовиків із угрупування «ЛНР» розкрили подробиці трафіку важких наркотиків з території Росії через Луганщину і далі в Україну. Про це йдеться в розслідуванні журналістів програми «Схеми». «Зелений коридор» для контрабанди, створений сепаратистами і силовиками з Росії, тягнеться впродовж 450 кілометрів державного кордону України. На тлі військового конфлікту тут триває прихована, але запекла війна – за вкрай прибутковий бізнес, від якого страждають тисячі українських громадян.
«Бетмен» заважав наркотрафіку?
Окупований проросійськими сепаратистами Луганськ на початку 2015 року став ареною запеклої ворожнечі між різними ватажками озброєних угрупувань. Першого січня недалеко від Луганська розстріляли кортеж відомого місцевого сепаратиста Олександра Бєднова на прізвисько «Бетмен».

Так звана «прокуратура ЛНР» заявила, що «Бетмена» стратили за численні кримінальні злочини. Проте прихильники вбитого бойовика висунули контрзвинувачення: «Бетмена» прибрали через те, що його батальйон заважав займатися незаконним наркобізнесом луганським бойовикам на чолі з головою «ЛНР» Ігорем Плотницьким.
Поплічники Бєднова навіть детально розповіли, де саме йшов наркотрафік. Провести його намагалися через прикордонне селище Пархоменко в Краснодонському районі Луганській області з російської території через річку Деркул, зізнався голова диверсійної розвідгрупи «Русіч», відомий російський радикальний націоналіст Олексій Мільчаков. Попри те Бєднов («Бетмен») заарештував в Краснодоні місцевого «оператора» трафіку наркотиків на прізвисько «Шико», бо не хотів, щоб наркотики наводнили Луганськ, який «Бетмен» сподівався очолити.
Проте бійці голови угрупування «ЛНР» Ігоря Плотницького звільнили «Шико», а невдовзі при допомозі так званої «приватної військової компанії Вагнера» жорстоко розстріляли кортеж «Бетмена» і знищили його батальйон.
Схід України – частина «Шовкового шляху»
Через українсько-російський кордон частково проходить так званий сумнозвісний «Шовковий шлях», яким героїн із Афганістану через Таджикистан, Узбекистан і Казахстан територією Росії і України потрапляє до Європи.
Цікаво, що луганські сепаратисти ще з початку озброєного конфлікту приділяли особливу увагу саме прикордонному Краснодонському району. Навіть кадри в силові «міністерства» підбирали з тих, хто добре знав місцеву специфіку.
Наприклад, так зване «Міністерство внутрішніх справ ЛНР» в травні несподівано очолив Юрій Івакін, керівник управлінням МВС Житомирській області за часів президента Януковича. Але з 1996 по 2001 рік Івакін був головним міліціонером Краснодона – і на хвилі «Руської весни» повернувся на Луганщину вже на боці сепаратистів.
Цікаво, що в 2010 році Івакін разом із прокуратурою повністю «зачистив» Житомирське управління по боротьбі з наркотиками. Звільнений тоді Івакіним екс-начальник УБНОН в Житомирській області Сергій Дзюбенко розповів Радіо Свобода, що через війну на Донбасі наркотрафік значно активізувався в останні місяці.
За словами Дзюбенка, російські прикордонники, м’яко кажучи, не переймаються перевіркою вантажів, які йдуть на територію України. А фактично створено «зелений коридор» для поставки наркотиків. Це вигідно перш за все росіянам, що керують луганськими і донецькими сепаратистами, каже Дзюбенко.
«Керувати наркоманом, наркозалежною особою дуже легко. Немає ніяких проблем, щоб послати його в бій як гарматне м’ясо. Тільки вдуматися, в Афганістані 1 грам героїну коштує 1 долар. А на території України 1 грам коштує 100 доларів! Якщо Російська Федерація має ціну 20-25 доларів за грам, які до неї заходять з Таджикистану. І дати ці наркотики найманцям, щоб воювали за їхній так званий «русский мир», то це набагато легше, ніж доплатити доларами чи гривнями. Тим більше, що після цього він без страху буде лізти прямо під кулі», – розповідає фахівець.
На жаль, значна кількість наркотиків потрапляє і далі в Україну. Голова української митниці, заступник голови Державної фіскальної служби України Анатолій Макаренко розповів Радіо Свобода, що кількість пійманих наркокур’єрів від початку військового конфлікту збільшилась у рази. Тільки за кілька тижнів січня 2015 року митницями державної фіскальної служби виявлено вже 45 випадків переміщення наркотичної сировини через державний кордон України. Правоохоронці просто не встигають ефективно перекривати потік наркотиків – не вистачає людей, цим дуже складно займатися в умовах постійних обстрілів на блокпостах, скаржиться голова української митниці.
Ціни на всі наркотичні засоби, які надходять в країну, впали в два рази, – наголошує Сергій Дзюбенко. За його словами, це свідчить, що внутрішній ринок перенасичений небезпечним товаром.
По інший бік «зеленого коридору»
Однак вбивство «Бетмена» було тільки початком «розборок» в середовищі луганських сепаратистів. Вже 10 січня бойовики «ЛНР», за допомогою все тієї ж «приватної військової компанії Вагнера», атакували інший підрозділ проросійських бойовиків, що стояли в Краснодоні – окрему бригаду «Одеса».
Перед ліквідацією бійці «Одеси» встигли передати своїм товаришам: їх знищують люди Вагнера, тому що вони заважають нелегальному трафіку в Краснодонському районі.
Як вже писала Радіо Свобода, скоріш за все, за загадковою «ПВК Вагнера», що допомагає лідеру «ЛНР» Ігорю Плотницькому позбавлятися конкурентів, стоїть полковник внутрішніх військ МВС Російської Федерації Євген Вагнер. Якого президент Путін у вересні 2014 року власним указом призначив головним спеціалістом зі знищення «угрупувань бойовиків на території північнокавказького регіону Російської Федерації».
Прикордонні території, де угрупування Вагнера (чи спецназ внутрішніх військ Росії) займається «зачистками» конкурентів Плотницького, чомусь знаходяться саме там, де пролягають дороги, якими йде «шовковий шлях» афганського героїну до Європи. Здається, що російські силовики в цій схемі виступають, як старші партнери.
Втім, фахівці не виключають, що підсадка України на голку – теж частина військової операції. Чим більше буде надходити наркотичних речовин всередину України через «зелений коридор», тим легше буде діяти проти Української держави, каже Сергій Дзюбенко.